Перед виїздом з Німеччини: біженка поділилася важливими порадами, щоб уникнути боргів

Біженці з України в Німеччині можуть зіткнутися з серйозними проблемами та навіть накопичити борги на тисячі євро, якщо не дотримуються певних вимог під час виїзду з країни.

Юлія Свистільник, біженка, яка повернулася з Німеччини до України, поділилася, які дії необхідно зробити перед виїздом, щоб уникнути фінансових зобов’язань.

Необхідні дії перед поверненням до України

Чимало українців отримали повідомлення про борги, які виникли під час їх перебування в Німеччині через недотримання місцевих правил.

Перед тим як вирушити з Німеччини та закрити статус тимчасового захисту, слід виконати кілька важливих кроків. Інакше можна отримати листи з боргами, навіть якщо не оформлювалося кредити і всі комунальні платежі були сплачені.

Юлія зазначила, що спершу потрібно відвідати місцевий центр зайнятості. Там слід взяти зразок форми, яку потрібно заповнити і подати на місці.

«У формі потрібно вказати, хто ви, дату виїзду до України та причину виїзду. Потім необхідно зареєструвати своє випадення у місці проживання», — розповіла вона.

У центрі зайнятості видадуть спеціальний документ для подання у страхову компанію. Після цього слід закрити своє медичне страхування.

Не забувайте також закрити рахунки в німецьких банках, адже кожного місяця з них можуть зніматися 10–12 євро. Це допоможе уникнути боргів.

«Ми повернулися до України 28 числа, а оскільки в місяці 30 днів, потрібно було повернути до центру зайнятості майже 70 євро. Тому краще подати заяву раніше і їхати на початку місяця, щоб уникнути повернення коштів», — поділилася вона.

Актуальні новини щодо українців за кордоном

Зазначимо, що Польща підтримує ідею виключення українських чоловіків призовного віку з системи тимчасового захисту ЄС, а також закликає до поступового переходу біженців на загальні міграційні норми.

Ця ініціатива активно обговорюється на неформальних зустрічах у Брюсселі перед зібранням міністрів внутрішніх справ держав ЄС. Польська сторона переконана, що скасування автоматичного статусу для військовозобов’язаних не суперечить принципам гуманітарності і може бути вигідним для Києва в умовах дефіциту особового складу на війні.

Польща має суттєвий вплив в ЄС, прийнявши понад 960 тисяч українців. Країна вже реалізувала пропозиції Єврокомісії щодо «перехідної стратегії», впровадивши картки CUKR для полегшення переходу біженців на звичайні трирічні дозволи на проживання.

Політика поступового зменшення спеціальних пільг при збереженні допомоги для вразливих груп отримала позитивні відгуки в ЄС. Спеціальний представник ЄС Ілва Йоханссон зазначила, що захист для резервістів не зовсім логічний, але можливість примусових депортацій виключена.

4 червня Рада Європейського Союзу в питаннях внутрішніх справ розпочне політичні дискусії щодо подальшого розвитку тимчасового захисту для українців, які мають на меті сформувати напрямки для майбутніх дій. Проте фінального рішення не очікується.

На даний момент представники країн ЄС на рівні послів розглядають аналітичний документ, що містить різні сценарії. Серед пропозицій — обмеження захисту за географічним принципом, звуження його до «залишкового статусу» лише для вразливих груп, а також можливість відмови в захисті чоловікам призовного віку.

Останні зміни стануть предметом обговорення з метою підтримки обороноздатності України, але стосуватимуться тільки нових заявників.