Кремль заплутався у своїх спробах пояснити ситуацію зі Старобільським коледжем

У ніч на 22 травня Збройні сили України завдали удару по навчальному корпусу та гуртожитку Луганського педагогічного університету, що розташований у Старобільську. 24 травня окупаційна влада Росії повідомила, що внаслідок цього удару загинуло 21 особа, а 42 отримали поранення різного ступеня важкості.

Російська пропаганда намагається подати цей удар як акт “тероризму” та “злочин”, проте стверджуємо, що це був удар по цілі законного військового значення. Будівлі коледжу та гуртожитку у Старобільську використовувалися як навчальний центр і штаб Центру перспективних безпілотних систем “Рубікон”, який є одним з найбільш боєздатних російських військових формувань, що працюють з безпілотниками.

З початку січня 2026 року, як свідчить відповідний наказ, у цих приміщеннях розмістилися військовослужбовці “Рубікону” разом із необхідним обладнанням. Навчання операторів дронів та інженерів розпочалося взимку.

Якщо проаналізувати офіційні списки загиблих, можна виявити, що їхній вік варіюється від 18 до 23 років, причому більшість загиблих знаходиться у віковій категорії від 19 до 21 року. Це підтверджує, що мова не йде про дітей чи школярів, як намагається подати російська пропаганда.

Ті, хто далекий від військових реалій і не знайомий з системою російської армії та її структурами, можуть запитувати, чому в коледжі перебували молоді жінки (18 із 21 загиблого були дівчата). Відповідь проста.

По-перше, “Рубікон” активно набирає дівчат як операторів дронів та інших спеціалістів, про що свідчать відповідні оголошення.

По-друге, російські військові часто використовують цивільні, освітні та медичні установи в своїх цілях. Такі заклади зручно використовувати, оскільки формально вони не є військовими цілями, тож для завдання удару по ним українській розвідці знадобиться час, щоб отримати дозвіл, що є вимогою від США та ЄС. У випадку удару миттєво прибудуть російські пропагандисти, такі як “військори”, РІА “Новини”, “Известия” та інші.

Наші джерела в Збройних силах Росії та України підтверджують, що коледж дійсно використовувався “Рубіконом”, що вже озвучувалося раніше. Таким чином, немає сенсу дискутувати про “неоднозначність” чи недопустимість українського удару по цілі, що має військове значення.

Громадяни Росії та мешканці окупованих територій мають замислитися над декількома питаннями, зокрема, якщо їхні діти навчаються в коледжі, корпуси якого використовуються російськими військовими в якості штабів чи навчальних центрів, чи є це дійсно нормально? Варто переосмислити своє майбутнє — змінити навчальний заклад чи відмовитися від навчання в таких обставинах. Дипломи, видані в сучасній Росії, навряд чи матимуть цінність у майбутньому, а життя дітей одне.

І ще одне запитання. Старобільськ давно під контролем Росії. Які умови потрібно створити для молоді, щоб вони самі йшли на службу в “Рубікон” заради 3 мільйонів рублів та зарплати в 210 тисяч на місяць? Відповідь лежить на поверхні — більшість мешканців окупованих територій і самих росіян не мають можливості заробити стільки ж у цивільному секторі, не залучаючись до війни. Путін зробив так, що участь у бойових діях стала єдиною альтернативою злидням і соціальним ліфтом, хоча цей шлях рідко веде до успіху.