У Сімферополі, Ростові та хутірі Лєніна налагоджено виробництво дронів “Робоавиа”

Попри численні заяви від кримсько-російської компанії “Робоавиа” про створення нових “розумних” дронів, знайти свідчення їхнього широкого використання у відкритих джерелах важко. В ряді випадків мова йде лише про поодинокі випадки, подібні до розрекламованого дрона-камікадзе “Клин”. При цьому доходи компанії останнім часом значно зросли. Центр журналістських розслідувань (ЦЖР) проаналізував теперішню діяльність “Робоавиа” та виявив чотири виробничі та одну навчальну локацію на окупованому півострові і в Росії. Вчені знайшли серед співробітників ветеранів спецназу ФСБ, колишніх співробітників СБУ, шахраїв, які перебувають під слідством у Росії, а також тих, хто розвиває бізнес у європейських країнах.

Компанію ТОВ «Робоавиа» було зареєстровано в Сімферополі у 2015 році вихідцями з місцевого авіамодельного клубу при аеродромі «Заводське» — тренером Віталієм Сауляком та його учнем Максимом Красюком. Згодом вони відкрили підприємства у російському Воронежі і казахстанському Шимкенті, через які постачали західні компоненти для своїх безпілотників.

У 2022 році власники “Робоавиа” змінилися: контроль над компанією перейшов до 72-річної російської громадянки Людмили Гурової (яка наразі володіє 91% акцій), тоді як директором став її син Роман Гуров, а головний конструктор Максим Красюк та ще троє менеджерів-колаборантів поділили решту статутного капіталу на маленькі частки.

Гурови не мають жодного досвіду в авіабудуванні, проте мають доступ до жорстко контрольованого бізнесу під російськими спецслужбами на тимчасово окупованій території Донбасу: торгівлі паливом та морським перевезенням викраденого зерна (ця проблема детально висвітлена проектом Слідство.інфо).

ЦЖР висловив обґрунтоване припущення щодо того, що родина Гурових може бути лише номінальними власниками компанії, за спинами яких стоять люди зі зв’язками у силових структурах РФ. Це припущення підтвердилося протягом наступного року.

На форумі «Армия-2023» у серпні 2023 року міністр оборони Сергій Шойгу особисто відвідав стенд компаній «Сюрприз-ПРО» і «Сарыч-2». Через ці огляди інформація була поширена усіма провідними російськими ЗМІ. Компанія “Робоавиа” отримала статус резидента військового технополісу Міноборони “Эра”. Гауляйтер окупованого Криму Сергій Аксенов оголосив про укладання контракту на безпілотники для свого формування і пообіцяв фінансову підтримку та закупівлю партії для тестування на Чорноморському флоті РФ.

У липні 2023 року Роман Гуров представив свою продукцію на виставці «Иннопром», де стенд компанії відвідували прем’єр Михайло Мішустін та міністр промисловості Денис Мантуров. Тоді ж був підписаний меморандум з губернатором Ростовської області – ТОВ «Робоавиа» стало учасником спеціальної економічної зони й отримало пільги та земельну ділянку для побудови нового заводу, здатного виробляти 1100 безпілотників на рік. Однак джерело фінансування цього проекту з кошторисом у півмільярда рублів залишалося невідомим; загальні доходи компаній Гурових не могли покрити такі витрати.

Після зміни юридичної адреси з кримської на російську в Ростові-на-Дону компанія «Робоавиа» почала відчувати помітний розвиток завдяки підтримці Міноборони В РФ.

Впродовж спостереження за розвитком підприємства ЦЖР помітив умовне зникнення назви популярних безпілотників компанії з інформаційного простору: аналітики озброєнь рідко їх згадують, а блогери не звертаються до них у контекстах переможних дописів — відповідних відеодоказів немає. Тих БПЛА від “Робоавиа”, які були збитими українськими військовими підрозділами оцінюють як “рідкісні”, особливо щодо присутності дрона “Сарыч-2”.

У вересні 2024 року ТОВ «Робоавиа» зареєструвало товарний знак нового літального апарата під назвою «КЛИН», а лише через рік його продемонстрували на закритій виставці озброєнь із даними щодо нібито унікальних тактико-технічних характеристик бойового засобу.

Відомості про літак-камікадзе підтверджувалися активними заявами російських пабліків про його ефективність і можливості знищувати логістичний транспорт ЗСУ; однак перевірити ці дані справа непередбачувана — фактично немає відеозаписів нових атак.

Перше фактичне появлення дрону «Клин» було зафіксовано українськими військовими вже у лютому 2026 року — безпілотник був збитий перехоплювачем ЗСУ і фахівці констатували легкість цілі.

Друге зафіксований інцидент із дроном стався в березні 2026 року на Запоріжжі — за участю другого підрозділу він потрапив до рук експертів і було проведене детальне дослідження складу елементів апарату.

Серед окремих компонентів були виявлені електричні елементи з Китаю; комп’ютерний модуль американського бренду Texas Instruments присутній також, як мало хто знає – все це свідчить про міжнародний характер технологічної бази виробництва цієї техніки.

Після цього інформації про діяльність чи результати роботи БПЛА “Клин” або “Сарыч-2” не надходило ні з одного боку воєнного самолітаючого конфлікту; одночасно фінансове становище підприємства поліпшилося — зростання доходу був відзначений із 450 млн рублів до 1,7 млрд рублів за два роки.

Проаналізувавши офіційні дані й інформацію із сервісів пошуку роботи ЦЖР визначив місця виготовлення БПЛА: Сімферополь, Ростов-на-Дону та хутір Лєніна в Ростові-на-Дону; навчальний центр знаходиться в місті Азов; також є офіс в Москві.

На базах даних перевірено фахівців керівництва підприємства – серед них опинилися колишні службовці силових структур РФ.

З початку своєї діяльності ТОВ “Робоавиа” орендувала примусовно захоплене приміщення швейної фабрики товариства глухих. Нині підприємство переходить до серйознішої стадії роботи зі значною часткою військової продукції. Зокрема згадується дрон-камікадзе “Клин”, що виготовляється з такими технологічними характеристиками можливості автоматичного наведення мети час політ без постійної участі оператора БПЛА .

Попри такі дакументальні данини виглядає очевидним факт парадигми зміни цивільного призначення інфраструктури Криму — тут колись соціально направлена форма тепер чергують основною частинкою воєнних потуг РФ щодо спеціалізованої галуззевикилкння військових схильностей та просторовість реалізацій засвоєнного дизайну готової продукції комплексного застосування зброї для оперативних цілей або через виживання країни таким чином порушуючи норми міжнародного законодавства загалом.