У Хмельницькій області влітку 2024 року попрощалися з двома захисниками

Сьогодні, 3 червня, у Хмельницькому відбулись похорони захисника Олександра Заволодька, який загинув 29 червня 2024 року на Донеччині.

Олександр Олегович Заволодько народився 22 січня 1988 року на Донеччині. У мирному житті займався будівництвом. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну з-за кордону і вступив до лав армії на початку війни.

Він служив у складі 36-го окремого стрілецького батальйону. “У 2022 році ми прийшли в 36-й батальйон. Наш бойовий шлях розпочався у Пісках Донецької області. Біля аеропорту ми були на сусідніх позиціях. Згодом переїхали на захист Куп’янська”, — поділився спогадами про побратима Сергій у сюжеті ТРК «Місто». “Олександр керував ротою, дуже допомагав усім. Мав велику повагу серед військовослужбовців і завжди особисто йшов на позиції, а не відправляв людей.”

У червні 2024 року під час виконання бойового завдання Олександр Заволодько зник безвісти. “Два роки тому ми дізналися, що він зник безвісти на Донецькому напрямку. У 2014 році ми втікали з Донецька під час перших бомбардувань, а він вирішив повернутися… сподівалися знайти, але на жаль, зараз проводжаємо в останню путь”, — розповів брат Микола Заволодько.

Олександр знайшов вічний спочинок на Алеї Слави у Раковому. Його пам’ять залишиться у серцях людей.

Цього ж дня, 3 червня, мешканці Хмельницького провели в останню путь воїна Юрія Жуковського, який загинув 31 серпня 2024 року.

Юрій Вікторович Жуковський народився 11 серпня 2002 року в сім’ї військових в селі Мислятин, що на Ізяславщині. Після отримання військової освіти у Львові він став на захист України.

“Юру я знаю з дитинства, я служив з його батьком. Він був спортсменом і прагнув до війська, як батьки. Мав бажання потрапити до розвідки і за іронією долі, сюди і потрапив. Нажаль, дуже мало відслужив. Сподівалися на чудо, але його не сталося”, — зазначив знайомий Петро Петраківський у сюжеті ТРК «Місто».

Двоюрідний брат Юрія, Олександр, поділився: “Він був чесною та принциповою людиною. Жив армією, перед ним відкривалися великі можливості, але війна обірвала їх.”

Юрій Жуковський знайшов вічний спочинок на Алеї Слави у Раковому. Пам’ять про нього залишиться назавжди.