Чому забування імен і загублені ключі не завжди свідчать про деменцію

Забуті імена друзів, загублені ключі або питання, чому ви зайшли до кімнати, можуть дратувати і тривожити, особливо з віком. Люди часто пов’язують подібні ситуації зі зниженням пам’яті, характеризуючи їх як ознаки деменції чи хвороби Альцгеймера. Проте, причин забудькуватості може бути набагато більше. Професор педіатрії та нейронаук з Вашингтонського університету Томмі Вуд підкреслює, що незначні проблеми з пам’яттю можуть бути нормою навіть для цілком здорових людей, і важливо вміти відрізняти банальні труднощі від серйозних змін, які можуть вплинути на повсякденне життя.

Причини забування імен, слів та місць

Для того щоб запам’ятати щось, наш мозок повинен зосередитися на цій інформації. Наприклад, якщо людина розмовляє по телефону, відволікається на думки про роботу і в той же час не помічає, куди кладе ключі, ймовірно, ця дія просто не закріпиться у пам’яті.

У результаті виникає відчуття, ніби спогад втратився, хоча насправді його просто не зафіксовано. Так само трапляється, що знайоме ім’я або слово не приходить на ум, але згодом несподівано спадає на думку. Ці епізоди можуть виникати через перевантаження свідомості і не завжди свідчать про проблеми зі здоров’ям.

Фактори, що погіршують пам’ять

Існує низка факторів, які можуть ускладнювати концентрацію уваги, запам’ятовування та спогад про події.

Деякі з цих станів можна покращити чи вилікувати при правильному діагнозі.

• Хронічний стрес та брак сну; постійне нервове напруження і недостатній відпочинок можуть негативно позначатися на увазі, швидкості мислення та здатності запам’ятовувати нову інформацію;
• Недостаток вітамінів; зокрема, брак вітаміну B12 може викликати неврологічні симптоми, серед яких — проблеми з пам’яттю. Значна нестача вітаміну B1 також впливає на нервову систему;
• Захворювання щитоподібної залози; при гіпотиреозі людина може відчувати втому, уповільнення розумових процесів та труднощі з концентрацією;
• Депресивні та тривожні розлади; такі стани часто супроводжуються когнітивними симптомами, які іноді нагадують деменцію;
• Побічні ефекти медикаментів; деякі препарати, такі як заспокійливі, снодійні та антихолінергічні засоби, можуть негативно впливати на пам’ять. Особливо важливо звертати увагу на комбінацію кількох лікувальних засобів;
• Порушення обміну речовин; захворювання печінки, нирок або зміни електролітного балансу можуть також призводити до погіршення когнітивних функцій.

Як відрізнити звичайну забудькуватість від деменції

Деменція є станом, коли порушення пам’яті, розумової діяльності, мовлення або інших когнітивних функцій починають заважати людині у виконанні щоденних завдань. Наприклад, забути, де залишили окуляри, не те ж саме, що постійно забувати, куди покладені речі, і не розуміти, як вони там опинилися.

Звичайна забудькуватість може проявлятися в незначних очікуваннях, як от не пам’ятати потрібне слово, проте при цьому людина здатна спілкуватися і виконувати звичні дії. Натомість у разі тривоги варто звернути увагу на такі зміни:

• Людина постійно ставить ті самі питання, не пам’ятаючи відповідей;
• Вона починає губитися в добре знайомих місцях;
• Має труднощі із виконанням звичних домашніх справ;
• Часто плутає дати, час або місце;
• Відзначаються помітні зміни в мовленні, поведінці чи здатності приймати рішення.

Особливо слід насторожитися у разі поступового посилення симптомів. Варто пам’ятати, що деменція не є неминучим наслідком старіння, а наявність одного або декількох симптомів не означає наявності хвороби.

Чи завжди погіршення пам’яті свідчить про хворобу Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера є однією з найпоширеніших форм деменції, але існують і інші типи. Лікарі виділяють судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві та лобково-скроневу деменцію.

Також існує стан, відомий як легке когнітивне порушення. У цьому випадку зміни в пам’яті або мисленні помітніші, ніж слід було б очікувати для даного віку, проте людина зазвичай здатна виконувати щоденні справи самостійно. У деяких випадках цей стан може прогресувати до деменції, але у інших симптоми залишаються стабільними або навіть покращуються. Тому важливо провести медичне обстеження для з’ясування причини.

Вплив слуху, зору і здоров’я серця на пам’ять

На діяльність мозку можуть впливати фактори, які здаються не пов’язаними із запам’ятовуванням. Наприклад, проблеми зі слухом ускладнюють сприйняття інформації в розмові. Якщо людина погано чує співрозмовника, їй важче зрозуміти і запам’ятати сказане. Нелікована втрата слуху може загрожувати розвитком когнітивних проблем.

Проблеми із зором також можуть обмежувати повсякденну активність і соціальні контакти, тому своєчасна перевірка зору та слуху є важливою складовою підтримки якості життя.

Не менш важливим є стан серцево-судинної системи. Високий артеріальний тиск, цукровий діабет і інші хронічні захворювання можуть погіршувати кровопостачання мозку та підвищувати ризик когнітивних порушень. Контроль цих факторів допомагає підтримувати здоров’я, хоча не забезпечує позбавлення від ризику деменції.

Коли варто звертатися до лікаря через забудькуватість

Консультація лікаря необхідна, якщо проблеми з пам’яттю виникли раптово, повторюються дедалі частіше або починають заважати роботі, спілкуванню чи виконанню домашніх справ.

Найкраще звернутися до сімейного лікаря. Фахівець розгляне симптоми, перевірить список прийнятих препаратів і, якщо потрібно, проведе первинне оцінювання когнітивних функцій.

В залежності від ситуації лікар може призначити обстеження для оцінки функції щитоподібної залози, рівня вітаміну B12 та інших показників. Якщо виникне підозра на неврологічне захворювання, пацієнта можуть направити на додаткові дослідження.

Важливо не зупиняти прийом призначених ліків без консультації з лікарем, навіть якщо є підозра, що вони впливають на пам’ять.

Окрему увагу потрібно приділяти раптовій сплутаності свідомості, особливо якщо це супроводжується порушеннями мовлення, слабкістю у руках або ногах чи асиметрією обличчя. Це може бути ознакою інсульту чи іншої невідкладної ситуації. У такому випадку варто негайно звертатися за допомогою.

Як підтримувати пам’ять і здоров’я мозку

Забезпечення нормального функціонування мозку вимагає дотримання певних повсякденних звичок.

Експерти радять дотримуватися регулярного режиму сну, бути активними фізично, харчуватися збалансовано та стежити за хронічними захворюваннями.

Для більшості дорослих оптимальний час сну становить близько 7–9 годин на добу, хоча потреби можуть варіюватися в залежності від індивідуальних особливостей.

Краще підтримувати соціальну активність, освоювати нові навички та залишатися інтелектуально активними. Для планування щоденних справ доцільно використовувати календарі, нотатки та нагадування на телефоні, а ключі, документи та інші важливі речі зберігати у визначених місцях.

Такі заходи не лікують проблеми з пам’яттю, але можуть суттєво зменшити число випадків забуття у повсякденному житті.