У Кам’янці-Подільському передали колекцію артефактів з печер Пониззя в музей-заповідник

Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику передали 51 новий експонат.

Ці артефакти були виявлені в результаті досліджень Бакотського скельно-печерного монастиря та невідомої печери, розташованої на території Національного природного парку “Подільські Товтри”.

Про це Укрінформу повідомив керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба” Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

Археолог зазначив, що роботи на Бакоті виконувались за замовленням Національного природного парку “Подільські Товтри” у межах програми реконструкції туристичного маршруту та опори під хрест на вершині гори Білої. В процесі дослідження було виявлено поховання дитини, ймовірно, часів функціонування монастиря, також уточнено межі давньоруського поселення Бакоти. Дослідження дозволило виявити багатий археологічний культурний шар, що містить знахідки з енеоліту, раннього залізного віку, пізньоримського часу, княжої доби та XVII століття.

Павло Нечитайло підкреслив, що дослідження в одній з печер Товтрового кряжу принесли цікаві результати. На схилі біля печери були знайдені фрагменти керамічного посуду ХІІІ століття, металеві елементи одягу та прикраси.

Він додав, що унікальні природні умови (сухість та протяг), а також важкодоступність печери дозволили зберегти органічні матеріали. Серед них були фрагменти дубових дощок з слідами архаїчного ложкового свердла та сокири, що визначив аспірант Інституту археології НАНУ Олексій Потоцький, а також маленькі залишки тканин, у визначенні яких допомогла завідувачка Міжнародної лабораторії консервації та реставрації культурної спадщини “UMAI” Тетяна Крупа. Археозоологічна експертиза була проведена науковим співробітником відділу біоархеології Інституту археології НАНУ Михайлом Кублієм.

Нечитайло зазначив, що окремі предмети з печери мають аналогії у знаних давньоруських старожитностях другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ століття, проте керамічні матеріали можуть належати до монгольського часу. Для більш точного датування даних артефактів вимагається проведення радіовуглецевого аналізу, на що потрібно знайти фінансування.

Археолог також зауважив, що печера є надзвичайно цінною пам’яткою, яка демонструє матеріальну культуру місцевого населення на зламі епох, а також є прикладом використання печерного середовища людьми в середньовіччі.

На даний момент науковці активнопошукують фінансування для проведення фізико-хімічних аналізів вмісту печери, яка є унікальною для регіону Подністров’я та Товтрів-Медоборів.

Усього до фондів музею передали 51 експонат.