У Хмельницькому прощалися з воїнами Сергієм Залізком та Артуром Макаряном

Сьогодні, 2 липня, у Хмельницькому відбулося прощання зі захисником Сергієм Залізком, бійцем 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR.

Воїн зник безвісти у травні 2024 року. Нещодавно стало відомо, що він загинув поблизу Костянтинівки на Донеччині під час виконання бойового завдання, що було підтверджено ДНК-експертизою.

«У лютому 2024 року його мобілізували… 15 квітня 2024 року він вирушив у бій зі своїми побратимами на Схід. А вже 19 травня Сергій повідомив родині, що вирушає на позиції. 24 травня, коли вони відходили, отримав наказ залишитися з новобранцями та продовжити бій. 26 травня о 14:00 він востаннє вийшов на зв’язок, повідомив, що ситуація критична, і з того часу ми його більше не чули. Він мав велике бажання жити…», – розповіла Леся Камінська, родичка загиблого, в коментарі ТРК «Місто».

Однокласниця Сергія, Аліна Вавринчук, згадує його як відкриту та добру людину. За її словами, люди зазвичай кажуть, що Бог забирає найкращих.

«Сергій був життєрадісним, захоплювався автомобілями. Працював на фурі, займався перевезеннями та волонтерством. Він завжди мовив: «Якщо настане час, я піду. Не буду ховатися». І ось цей час настав», – згадує племінник Сергія Віталій Токар.

Воїна поховали на Алеї Слави.

Сергію Залізку було 33 роки…

Цього ж дня у Хмельницькому провели в останню путь ще одного захисника, Артура Макаряна. Його життя обірвалося 26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.

Артур вступив до лав Збройних сил України у 2024 році та проходив службу в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».

«Він був родом з Вірменії, але пізніше переїхав до України. Артур був надійною людиною, яка ніколи не боялася роботи та завжди допомагала іншим. Працював будівельником, зводив будинки. Коли пішов на війну, спочатку став сапером, а потім перевівся до “Скелі”, – розповів про брата Володимир Макарян в коментарі ТРК «Місто».

Захисника також поховали на Алеї Слави.

Герою навіки залишиться 36 років…