На Хмельниччину повертаються загиблі воїни: імена Героїв

У громадах Хмельницької області повідомили про загибель захисників, які боролись за Україну до останнього.

У вівторок, 10 лютого, у Летичівській громаді відбулося прощання з Василем Васильовичем Вонсовичем. Він проходив службу як стрілець-снайпер механізованого батальйону Збройних сил України та мав звання молодшого сержанта. Був жителем Летичева.

Дитячі та юнацькі роки провів на Летичівщині, навчався у школах №2 та №3. Після строкової служби продовжив військову кар’єру за контрактом. У цивільному житті працював у сфері пасажирських і вантажних перевезень.

Із 2015 року брав участь у бойових діях у складі батальйону «Айдар». Отримав осколкове поранення, пройшов лікування та реабілітацію, після чого повернувся до служби. Загинув під час виконання бойового завдання на території Донецької області. 29 січня 2026 року йому мало б виповнитися 50 років.

Того ж дня у Красилівській громаді попрощалися з Віктором Бармою, старшим сержантом, старшим стрільцем 3-го відділення охорони 3-го взводу охорони роти.

Він народився у селі Митинці, здобував освіту у місцевій школі та Одеському музичному училищі. Після строкової служби уклав контракт із ЗСУ та проходив службу в Оркестрі Почесної варти. У 2016 році добровільно вирушив на фронт. Служив у складі оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь», брав участь у бойових діях на Луганщині та Донеччині. 29 січня Віктор Барма помер. Прощання відбулося у Свято-Миколаївському храмі, поховали військовослужбовця на кладовищі рідного села.

До Нетішина «на щиті» повернувся Дмитро Костюк, молодший сержант, командир гармати артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.

Він народився у вересні 1987 року. Після завершення дев’ятого класу школи №4 розпочав трудову діяльність, здобув професію стропальника. У червні 2024 року був призваний на військову службу. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Під час служби зазнав контузії та поранення, після лікування повернувся до підрозділу. Загинув 31 січня під час виконання бойового завдання поблизу Василівки Донецької області.

10 лютого Старосинявська громада провела в останню путь старшого солдата Дмитра Степановича Кривицького.

Він народився у Луганській області, з дитинства проживав у селі Нова Синявка. Навчався у Новосинявській школі, яку закінчив у 2000 році. У травні 2002 року був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації у 2003 році став опікуном молодшої сестри.

У 2015 році брав участь в антитерористичній операції, отримав поранення та після лікування продовжив службу. Демобілізувався у 2016 році. У лютому 2022 року добровільно вступив до лав Збройних сил України.

Із 2024 року вважався безвісти зниклим. Згодом встановлено, що він загинув 2 квітня 2024 року в районі Старомайорського Волноваського району Донецької області. Повідомлення про загибель родина отримала 2 лютого 2026 року.