Чи реальний індивідуальний підхід в онлайн-школі Planetaclub? Інтерв’ю

Онлайн-освіта в Україні стрімко набирає популярності, але чи може дистанційна школа забезпечити справді індивідуальний підхід до кожного учня? Ми поспілкувалися з Денисом Корабльовим, експертом із підготовки навчальних матеріалів і координатором онлайн-школи Planetaclub https://planetaclub.com.ua/online-school/, щоб розібратися, як школа адаптує навчання до потреб дітей і чи є індивідуалізація реальністю, а не просто гучною обіцянкою.

Початок розмови: Чому індивідуальний підхід важливий?

Журналіст:

Денисе, дякую, що погодилися поговорити! Усі онлайн-школи говорять про індивідуальний підхід. Але що це насправді означає для Planetaclub? Чи не є це просто маркетинговим гаслом?

Денис Корабльов:

Дякую за запрошення! Знаєте, для нас індивідуальний підхід — це не про те, щоб кожна дитина мала окремого вчителя чи унікальну програму. Це про те, щоб бачити сильні сторони та виклики кожного учня і створювати умови, де вони можуть розкрити свій потенціал. У Planetaclub ми не женемося за універсальними шаблонами. Наприклад, у синхронному онлайн-навчанні, коли уроки проходять у реальному часі, учитель бачить реакцію учнів, їхні запитання, і може одразу адаптувати пояснення. Це вже перший крок до індивідуалізації.

Як невеликі групи змінюють навчання?

Журналіст:

Ви згадали синхронне навчання. Як це допомагає адаптувати уроки під учнів? І що робите, щоб врахувати різні рівні підготовки?

Денис:

У нас групи до 8 учнів, і це не випадково. Уявіть клас із 30 дітей — учитель фізично не встигне приділити увагу кожному. А в маленькій групі педагог бачить, хто швидко схоплює матеріал, а кому потрібна додаткова підтримка. Наприклад, якщо в групі є учень, який боїться відповідати вголос, учитель може запропонувати йому написати відповідь у чаті або дати завдання, яке розкриває його сильні сторони, скажімо, творчий проєкт.

Ми також ділимо групи за рівнем знань. Перед початком навчання проводимо невеличке тестування — не для того, щоб поставити ярлик, а щоб зрозуміти, де дитина зараз. Якщо хтось відстає з математики, ми додаємо практичні завдання з поясненнями, а для тих, хто випереджає програму, пропонуємо складніші задачі. Це дозволяє кожному рухатися своїм темпом.

Ключові особливості груп у Planetaclub:

• Максимум 8 учнів у групі.
• Попереднє тестування для розподілу за рівнем.
• Можливість вибору формату відповіді (усно, письмово, творчо).
• Постійний зворотний зв’язок від учителя.

Персоналізовані завдання: Як це працює?

Журналіст:

Ви говорите про адаптацію завдань. Можете навести приклад, як це виглядає на практиці?

Денис:

Звісно! Уявімо, що ми вивчаємо дроби в 5 класі. Є учень, якому важко зрозуміти концепцію, бо він пропустив базові теми. Для нього ми створюємо завдання з візуальними прикладами — скажімо, розрізання піци на частини, щоб він зрозумів, як дроби працюють. Інший учень уже розв’язує дроби без проблем, тож йому пропонуємо задачу на відсотки чи навіть елементарні рівняння, щоб він не нудьгував.

А ще ми використовуємо так звані «мікроцілі». Це коли велику тему розбиваємо на маленькі кроки, і кожен учень отримує завдання, яке відповідає його поточному рівню. Наприклад, у літературі один учень пише короткий відгук на прочитаний уривок, а іншому пропонуємо порівняти двох персонажів. Учитель аналізує ці роботи й дає персональні рекомендації. Це не просто оцінка, а діалог: що вийшло добре, а над чим варто попрацювати.

Як створюються персоналізовані завдання:

• Аналіз рівня знань через тести та спостереження.
• Розбиття теми на мікроцілі для поступового прогресу.
• Використання різних форматів: текст, малюнки, проєкти.
• Індивідуальні рекомендації після виконання.

Роль учителя: Педагог чи наставник?

Журналіст:

Звучить так, ніби вчителі в Planetaclub — це не просто викладачі, а справжні наставники. Як ви підбираєте педагогів, щоб вони могли забезпечити такий підхід?

Денис:

Ви влучили в точку. Наші вчителі — це не просто люди, які читають лекції. Вони мають бути чуйними, вміти знаходити спільну мову з дітьми й адаптуватися до їхніх потреб. Ми ретельно відбираємо педагогів: спочатку перевіряємо їхній досвід, потім проводимо співбесіди, де дивимося, як вони реагують на нестандартні ситуації. Наприклад, як учитель пояснить складну тему дитині, яка відволікається чи соромиться?

Кожен педагог проходить тренінги з психології та методик онлайн-навчання. Ми вчимо їх помічати, коли учень втрачає інтерес, і пропонувати альтернативні способи подачі матеріалу. Наприклад, один наш учитель помітив, що учень краще засвоює історію через розповіді про реальних людей, а не через дати. Тож він почав додавати короткі історії про історичних постатей, і це дало результат.

Чи реально врахувати інтереси учнів?

Журналіст:

А як ви враховуєте інтереси дітей? Скажімо, якщо хтось захоплюється космосом чи музикою, це якось впливає на навчання?

Денис:

Це одна з наших улюблених практик! Ми стараємося вплітати інтереси учнів у навчальний процес. Наприклад, якщо дитина любить космос, на уроці математики вона може розв’язувати задачі про відстань між планетами. А на літературі — аналізувати науково-фантастичний твір. Недавно в нас був учень, який захоплюється програмуванням. На уроці інформатики йому запропонували створити просту гру замість стандартного завдання з таблиць. Він був у захваті, а головне — засвоїв матеріал краще, ніж якби робив щось нудне для нього.

Це не означає, що ми переписуємо всю програму під кожну дитину. Але ми даємо вчителям свободу додавати такі «персональні штрихи». Це мотивує учнів і показує, що навчання може бути цікавим.

Приклади врахування інтересів:

• Задачі, пов’язані з хобі учня (космос, спорт, мистецтво).
• Альтернативні формати завдань (гра, есе, презентація).
• Вибір тем для проєктів, які перегукуються з уподобаннями.

Виклики індивідуалізації: Що не завжди просто?

Журналіст:

Усе звучить ідеально, але чи є якісь труднощі? Що найскладніше в такому підході?

Денис:

Чесно? Найскладніше — це час. Створення персоналізованих завдань і аналіз прогресу кожного учня вимагає від учителя багато зусиль. Ми не можемо просто взяти підручник і дати всім однакові вправи. Тому в нас є команда, яка допомагає педагогам: я, наприклад, розробляю матеріали, які можна адаптувати під різні рівні. Але це командна робота, і ми постійно вчимося.

Ще один виклик — це баланс між індивідуалізацією та дотриманням програми. Онлайн-школа з аттестатом, як наша, має відповідати державним стандартам. Але ми знайшли вихід: базову програму виконуємо, а індивідуалізацію додаємо через додаткові завдання чи проєкти.

Підсумок: Чи варто обирати Planetaclub?

Журналіст:

Наостанок, що б ви сказали батькам, які сумніваються, чи підійде їхній дитині дистанційна школа з індивідуальним підходом?

Денис:

Я б сказав: дайте шанс своїй дитині відчути, що навчання — це не зубріння, це відкриття. У Planetaclub ми не обіцяємо чудес, але ми стараємося зробити так, щоб кожна дитина почувалася почутою. Якщо ваша дитина любить вчитися, але їй бракує уваги в звичайній школі, або вона має унікальні інтереси, ми допоможемо їй розкритися. Просто приходьте на пробний урок — і ви побачите, як це працює.

Журналіст:

Денисе, дякую за щиру розмову! Було дуже цікаво дізнатися, як влаштоване навчання в Planetaclub.

Денис:

І вам дякую! Буду радий, якщо наша розмова допоможе батькам і дітям знайти свій шлях в онлайн-освіті.

Сторінка Дениса https://planetaclub.com.ua/authors/denys-korablov/